3200: крок уперед і нові проблеми

У облпрофраді відбулося засідання круглого столу, на якому обговорювали питання, пов'язані зі збільшенням до 3 тисяч 200 гривень мінімальної заробітної плати та змінами в перерахуванні роботодавцями й підприємцями до бюджету єдиного соціального внеску. Букву закону роз'яснювали працівники державної фіскальної служби, управління соціального захисту населення, інспекції праці. Свою лепту в обговорення внесли і профспілкові активісти. Вони збентежені суперечностями в законодавстві, що утруднює його реалізацію. Окрім того, принісши певні статки більшості, деяким трудовим колективам та їх членам закон додав клопотів. Справитися з ними, не завдаючи шкоди інтересам трудової людини, непросто. Про зміст дискусій за круглим столом та про інше наша розмова з головою облпрофради Володимиром ШКВАРКОВСЬКИМ.

-- Володимире Антоновичу, торік відбулися дві профспілкові всеукраїнські акції: у липні та серпні представники трудових колективів з усіх областей пікетували Кабмін і Верховну Раду, вимагаючи знизити вартість природного газу для населення, тарифи на житлово-комунальні послуги, підвищити зарплату працівникам бюджетної сфери. Після того були діалоги із владою у вужчому колі, і передбачений раніш на середину листопада третій похід до столиці не відбувся. Профспілки задовольнились поступками влади?

-- Повного задоволення не відчули. Але на нашу вимогу у жовтні Кабмін переглянув вартість місячного споживчого кошика і визнав, що вона становить не менше 2712 гривень замість попередніх доінфляційних 1218. Згодом Уряд все-таки погодився в якійсь мірі з пропозицією профспілок і підвищив прожитковий мінімум до 1600 гривень і в цьому неабиякий дисбаланс. Уперше за останні два з половиною роки відбулась зустріч членів президії Федерації профспілок з Прем'єр-Міністром України. Зокрема, ми вимагали повернути населенню бодай попередніх щомісячних 200 пільгових кубометрів газу, плата за які була наполовину нижча. Але розмова не дала результату. Члени команди Прем»єра з таблицями в руках переконували в коректності нових тарифів, а сам Володимир Гройсман наполягав, що ціни для всіх мають бути однакові – ринкові. І тоді ми запропонували інше: задля платоспроможності підвищити людям заробітну плату. Причому, не в окремих галузях, а в ширшому аспекті. Нам обіцяли подумати…

-- То вважаєте себе та колег причетними до того, що маємо тепер мінімалку 3.200?

-- Прем'єр Гройсман визнав це публічно, подякувавши профспілкам за послідовну позицію, що, як сказав, зуміли дотиснути уряд.

-- І скільки людей в області виграли від підвищення зарплати? Хтось моніторить ситуацію?

-- Приблизно 17 тисяч осіб зайнятих у виробничій сфері та 3 тисячі бюджетників. Зішлюсь на такі тривожні цифри: у грудні 2014-го у виробничому секторі області працювало 128 тисяч чоловік, а під кінець 2016-го їх кількість зменшилась до 116,2. Все це  (виділене прошу видалити) на фоні того, що валове виробництво в країні останнім часом, стверджують, навіть дещо зросло… Куди ж поділись отих 11,8 тисяч вивільнених осіб? Подалися в центри допомоги по безробіттю, що також не дуже би тішило?! Не скажу. Бо якщо два роки тому на кожне робоче місце там було 17 претендентів, то тепер 11. Тобто люди при здоров»ї (тим, у кого воно слабке, праця на виробництві не під силу) виїхали здебільшого за кордон, знайшли, а чи шукають там, місце для себе. 3.200, можливо, буде бодай частковим запобіжником небажаної еміграції. Той, хто збирався покинути роботу, допускаю, тепер уже не квапитиметься з цим. Отримуючи більшу платню, люди більше витрачатимуть на купівлю харчів та товарів. Якщо вони вітчизняного виробництва, то це інвестиція в нього. Зі зростанням статків громадян держава скоротить витрати на видачу субсидій. Хоча у нинішньому році, навіть при збільшенні доходів працюючих, розмір субсидій меншим не стане, бо до уваги братимуть не теперішні прибутки, а за 2015-й.

Зазначу іще: розмір мінімалки 3.200 гривень не випадковий. Авторитетне швейцарське агентство під кінець минулого року оприлюднило дані, згідно з якими 58 відсотків громадян України перебувають за межею бідності. Такою вважається людина із денним заробітком менше 5 доларів США. Множимо їх у гривневому еквіваленті на кількість робочих днів місяця і отримуємо цифру 3200.

--Але збільшення зарплатного мінімуму не єдина новація законодавства. Змінено також систему відрахування у бюджет єдиного соціального внеску. Раніше підприємців- фізичних осіб першої групи, які не мали прибутків (або не показували їх), звільняли від його сплати. Тепер же, незалежно від прибутків, кожен зареєстрований підприємець має внести до казни 22 відсотки від суми мінімальної зарплати, тобто 704 гривни. Тож багато тих, хто закриває справу, знімається з обліку. Частина їх піде на біржу праці, і держава платитиме їм допомогу по безробіттю. Який у цьому сенс?

-- Розумію вашу занепокоєність, бо за останніх півтора місяця у області з обліку знялося понад 3 тисячі підприємців, а це третина фізосіб даної групи.  Частина з них справді стануть утриманцями держави. На цьому вона втрачатиме. Отож треба створювати робочі місця, на яких більшість громадян могла би працювати. З іншого боку, як тепер, так і раніш особи ці нічого не сплачували до казни, тобто втрат із прийняттям нового законодавства немає. Але ж дві третини їх ще залишилися на обліку. Дехто, напевне, і якийсь прибуток отримує, а тепер наполегливіше думатиме як розвинути справу, щоб бути спроможним платити оті 704 гривни, які підуть у казну Пенсійного фонду, в якому тепер великий дефіцит, тобто на користь людям.

Враховуючи складність ситуації, Верховна Рада за пропозицією профспілок прийняла закон щодо відстрочки сплати підприємцями 1-ої групи ЄСВ до кінця першого кварталу. Таким чином отримали шанс зважити: розвиватися чи згортати справу?

--Однак зміни, пов'язані з соціальним внеском вдарили і по підприємствах, здебільшого невеликих, прибутковість яких останнім часом не з їхньої вини істотно знизилась. Раніше, рятуючи ситуацію, працівників певних категорій за їх згодою у час скрути переводили на половину окладу (хоча обсяг роботи ніскільки не зменшувався), і ЄСВ підприємство сплачувало від нарахованої особі суми винагороди. Тепер, якщо працюючий не інвалід, або трудиться не за сумісництвом, платити 22% підприємству доводиться з усіх 3.200.

-- Це справді так і, очевидно, держава вирішила в такий спосіб протидіяти роботодавцям,які, виходячи із власних інтересів, штучно переводять людей на режим неповного робочого дня. Такі упереджувальні заходи держави могли би бути прийнятними, якщо до 1 січня 2017 людина працювала на повну ставку, а тепер, зі збільшенням мінімалки, несподівано з»ясувалося, що можна обійтися й наполовину меншими трудозатратами. Але якщо людина (здебільшого це пенсіонери)ситуативно працювала в режимі неповного робочого дня раніш і продовжує працювати так надалі, то чому підприємство має бути покаране за це завищеною ставкою ЄСВ? Тим більше, що в грошовому виразі половина окладу тепер значно вища і підприємство сплачуватиме з нього вищий соціальний внесок! По-моєму, у цій ситуації потрібна більша гнучкість з боку уряду, а трудові колективи, разом із організаціями в систему яких входять, мають свою правоту доводити. Профспілка готова виступити на їхньому боці.

-- Мабуть, із подібними бідами люди часто звертаються до вас.

-- Звертаються. Приміром, обласний комітет профспілки працівників охорони здоров’я не дав згоди на скорочення 57 медичних працівників Новоселицького району. Аби відстояти права людей, профспілка збиралась оскаржувати дії головлікаря в суді. Але він не став чекати судових розбірок і поновив людей на роботі. В подальшому процес оптимізації все-таки відбувся відповідно до вимог законодавства, але скорочено було всього 3 працівників. Оптимізація штатів, у тому числі подекуди і їх скорочення, очевидно, не зійде, поки що, з порядку денного. Але все має діятись згідно закону, без приниження, нехтування інтересами людини-трудівника.

Інший приклад із Берегомета Вижницького району, де намічалося переведення 8 листонош на оплату праці у розмірі 0,6 тарифної ставки у зв’язку із зменшенням об’єму надходження кореспонденції. Тож люди звернулися по допомогу в профспілкову організацію обласного відділення «Укрпошти»: Профком, з урахуванням специфіки обслуговування в підгірному селищі, тим паче в осінньо-зимову пору, коли світловий день короткий,- запропонували адміністрації залишити всіх  працювати на З/4 мінімального окладу, тільки нікого із колег хай не звільняють з роботи. Питання вирішено саме таким чином.

Підсумовуючи скажу, що на сьогодні середньомісячна зарплата в області 3721 гривня. Тож мінімальний її поріг у 3.200 в більшості випадків не є чимсь недосяжним. А як же було не підвищувати її, якщо гривня за останні три роки знецінилася втричі, зросла вартість товарів і послуг?! Закономірно, що після підвищення зарплат ціни на ринку також зростатимуть. І ми це вже бачимо. Та не підвищивши зарплати, уряд загнав би ще далі суспільство в глухий кут, вибиратися з якого непросто.                       

Розмову вів Михайло ТОКАРЮК.